Тупо цілісінький день тинятися по бутіках магазинах, шо  гламурна дівіца
аж соромно. і сніг - шо дуже гарно, на волоссі. так романтично.
а так ніби все. нічого нема. 

п.с: якось притупилися мої почуття, якось аж хочеться переживати, страждати, депресувати. ніц немає.

Не дотягує до діпрісняка натурального. Прям як у Достаєвского чішо? Шутіть ізволю. І сказку благородну написать даже німогу. І інтіресной статєйкі на радость главного рідактора.
Всьо мало мнє вас...
сначала ж перенасититись надо, чтоби плюнуть на указатєльний палєц і перегорнуть цю дурнувату і только мнє нужну страніцу.
Так думаю я. 
Молчітє?
Аж стіх напросився коханої Цвітаєвої...
Щяс як умна дєвачка стану на падаконнік і продєкламірую шопотом.
подкурю і пайду варіть картошку.



Атрастіла ногті ніудобно льожа по клавіатурі попадать...

 

С ДНЬОМ ВАЛІНТІНА