![[info]](http://p-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
смеялся, и ему хотелось иметь барашка. А кто хочет барашка, тот,
безусловно, существует"
я останнім часом читаю книжки від яких хочеться стати плюшевою ))
і ще..
занадто багато всього, але воно якесь ніби прозоре
коли намагаєшся вхопити (а ніби ось воно і таке справжне накінець то)
воно насміхається і тікає
)) я живу, чось так я зрозуміла
Пластмаса навколо, я пластмасова, я знаю яка вона на запах, я знаю яка вона коли горить. Заскакую на підвіконня. Голову в вікно. Вдох-видох, вдох-видох. Падаю так глибоко. Іще глибше. Ноги на стіні. Волосся по ліжку. Мати Божа, нащо ж так...? швидко дайте снодійне, ліпше спати. І Шіва по колу все ще. Я знаю. Але нема тоді емоцій. Є думки. Провалююсь. Розліпіть мені пальцями повіки. Поцілуйте їх потім пристрасно. Вдарте мене принаймні. Струсоніть. Скажіть мені щоб мурашками.
Скажіть мені...
що я жива...
може і аська
а може і нє
на последок о прекрасном
всьо просто
аж удівітєльно
потєрятся би только на нємножко
а так зашибісь
мєчта здохла правда
но це як черепаха, можна другую купить
что и здєлаєм вскорєє
як і всі так собі дівчатка будєм жить
амінь
